Запалила свічку, запалила,

Щоби більше лихо не ходило,

Хай палає свічка світлом білим,

Щоб в бабусі серце не боліло…

Щоби більше не прийшло те горе,

Хай горять свічки Голодомору.

Чуєш – душі аж до неба кличуть!

Хай горять вогненні білі свічі!

Пам’ятники болю – з колосками.

Нехай світить кожен дім свічками,

Хай в цей вечір в кожному віконці

Буде крапля вогняного сонця…

Щоб в бабусі серце не боліло,

Свічку запалила білу-білу,

Аби смерть важка вже не ходила,

Запалила свічку, запалила…

22 листопала  в Мусіївському НВК, вчителем історії та учнями школи, з метою вшанування пам'яті  безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей 1932-1933 рр., виховання в учнів особистісні риси громадянина України, патріотизм, розвитку траурного етикету, дотримання традицій вшанування померлих і загиблих, була проведена лінійка-реквієм «Свіча пам’яті».

Пройшовши заново минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком ми пройшли заново хресну путь своєї далекої і близької історії. В кінці лінійки жоден з присутніх не залишився байдужим до цих трагічних сторінок історії українського народу.

Підготував вчитель історії Тищенко Євген Олександрович.